Політичні, соціальні та гуманітарні реформи у суспільстві є складним, тривалим та багатовимірним процесом. Поза усяким сумнівом усі ці інституційні реформи життєвого укладу країни повинні розпочинатися з перегляду та переосмислення змісту і форм базової та фахової освіти в країні. Саме якісна та прагматична освіта може і повинна виступити тим каталізатором соціально-економічного поступу, якого нам так не вистачає і на який ми так сподіваємося. Лише молоді, освічені люди – „громадяни СВІТУ”, можуть реально, швидко та ефективно інтегруватися в європейську цивілізацію, адаптувати її систему економічних, гуманітарних та культурологічних цінностей до вітчизняних умов.

Розвинуті країни Європи впевнено і послідовно будують цілісну систему створення єдиного континентального простору вищої освіти – споруду „Європи знань”. Вона, з одного боку, виступає фактором інтелектуального збагачення європейських громадян, а з іншого –  засобом зміцнення мобільності та конкурентної спроможності європейців на світовому ринку праці, інструментом розвитку континенту загалом.

У такому контексті сучасні вітчизняні освітні технології повинні  обов’язково спиратися на міцну і розвинуту навчально-методичну базу. У даному випадку „навчально-методична база” – це не просто сукупність книг (підручників, посібників, монографічних досліджень і т. ін.). Правильніше було б сказати, що сучасна бібліотека, як основний конструктивний елемент цієї системи, це не тільки книгозбірня – це багатоформатний інтерактивний інформаційний масив. Завдання ж бібліотекаря полягає в тому, щоб організувати системне, зручне та ефективне його використання. Сучасна бібліотека є екстериторіальним поняттям. Традиційні бібліотечні технології помножені на можливості програмно-технічних засобів та мереж дають нову якість навчально-методичного та інформаційно-пошукового сервісу – гібридну бібліотеку. Тобто бібліотеку, що є змістовним симбіозом традиційного та новітнього, яка може реально забезпечити такий бажаний поступ у навчальних технологіях.

У грудні 2002 року бібліотека ТНЕУ розпочала масштабну програму реорганізації змісту своєї роботи. Академією була закуплена спеціалізована бібліотечна програма „УФД/Бібліотека”. Протягом 2003 року тривало інтенсивне її використання у „службовому режимі”. Тобто тривав процес наповнення та систематизації бібліотечних ресурсів з використанням основних сервісно-пошукових можливостей програми. Сьогодні переважна більшість нових літературних джерел опрацьована уже з використанням нової технології обробки та систематизації документів. Завершився процес ретрокаталогізації.

У 2003 році за фінансової та організаційної підтримки з боку TEMPUS-проекту було відкрито Internet-портал бібліотеки Орхуської бізнесової школи (Данія). У січні 2004 року, за підтримки з боку того ж TEMPUS-проекту, вдалося придбати комплект штрих-кодового обладнання, що дозволить бібліотеці уже найближчим часом зробити наступний крок у розвитку бібліотечних технологій – перейти до обслуговування читачів без застосування застарілих, архаїчних та громіздких „формулярних методів”. Сьогодні ми інтенсивно працюємо над відкриттям WEB-доступу до нашого інформаційного масиву. У проекті – формування, за участю бібліотек міста, єдиної корпоративної мережі. З вересня 2004 року бібліотека перейшла до використання основного функціонального формату електронного бібліотечного ресурсу з частковим доступом до повнотекстової бази даних методичних документів, „прийшла” до масового споживача.

То ж шановні колеги, ми сподіваємося, що знайомство з цим сайтом дозволить не лише освоїти основні функціональні можливості електронної бібліотеки та підготувати кваліфікованого споживача інформаційно-бібліотечних послуг, але й стане запорукою формування якісної нової системи ефективних навчальних стосунків у площині викладач – бібліотека – студент.

Сподіваюся, що тут Ви, шановні колеги, знайдете відповіді на основні запитання, що ймовірно можуть виникнути у користувача, того, хто хоче і повинен освоювати нові навчальні  технології.

 

Від імені колективу бібліотеки ТНЕУ,

директор, кандидат економічних наук,

Казимир Возьний